На сьогодні, посилаючись на певні статистичні дані, відзначимо, що практично кожна четверта з вагітних жінок стає матір'ю саме завдяки проведенню кесаревого розтину. І дійсно саме за допомогою лікарів-хірургів з'являються на світ дуже багато карапузів. При цьому відзначимо, що матері в таких випадках можуть навіть не бачити появи на світ своїх малюків, перебуваючи безпосередньо в момент народження під загальним наркозом. Загалом як висловлюються самі медики проведення кесаревого розтину - це досить добре, і в той же час кесарів розтин - це досить погано. Дійсно розділити цей спір практично неможливо, як і неможливо однозначно сказати, яке з даних тверджень помилково. Оскільки насправді, і реальних достоїнств, і не менш реальних недоліків у операції кесаревого розтину не так уже й мало.

Давайте розбиратися детально. Отже, поняття кесарів розтин - це хірургічна операція, завдяки проведенню якої має можливість з'явитися на світ нове життя - новонароджений малюк. І саме подібний опис кесаревого розтину ми вибрали не випадково, адже далі ми будемо говорити про виникнення спайок після проведення кесаревого розтину. Нагадаємо що спайки - це і є один з найбільш складних небезпечних і вельми неприємних ускладнень після медичного оперативного втручання, що відбувається внаслідок порушення цілісності м'яких тканин в людському організмі. А оскільки кесарів розтин - це практично таке ж оперативне втручання, як і будь-яке інше значить і спайки - це цілком реальна цілком можлива загроза для майбутніх матерів, які стануть такими допомогою кесаревого розтину.

Чим може бути небезпечно освіту спайок після проведеного кесаревого розтину?

Як вже було сказано після проведення кесаревого розтину рубці або спайки виникають саме з «захисною для організму місією». І саме такі дуже щільні рубці (що утворилися з легко зростаючої сполучної тканини) здатні перешкоджати поширенню найсерйозніших запальних (або навіть гнійних) процесів які без їх виникнення могли б початися в області органів малого тазу, та й у всій черевної порожнини. Однак у той же самий час такі щільні і не розтягуються спайки істотно можуть заважати нормальному функціонуванню всіх внутрішніх органів. Адже рухливість таких «спаяних» петель кишечника різко порушується - і як наслідок може виникати та ж кишкова непрохідність наприклад.

Яким чином запідозрити наявність спайок після кесарева розтину?

Вже будьте впевнені, дізнатися про наявність спайок зазвичай буває не складно. Адже клеєні тканини або навіть органи в такій ситуації не можуть отримати так необхідного їм достатньої кількості кисню. Цілком природно, що не отримають такі органи і нормального харчування, а тому повірте подібні процеси обов'язково дадуть жінці про себе знати. Досить часто про виникнення спайкових процесів «розповідають» якісь вкрай неприємні і навіть болючі відчуття, що виникають в області органів малого таза.

Крім того про подібні речі можуть свідчити проблеми з роботою кишечника і травлення (а це і запори, і діарея, і навіть просто здуття живота). Так само через подібні застійних явищ цілком може знизитися і загальний імунітет самої жінки, і тому безліч різних інфекцій, можливо, буде «чіплятися» до жінки буквально на кожному кроці. Причому, як правило, лікарі всіляко можуть намагатися лікувати всі ці нав'язливі болячки, навіть не здогадуючись в реальності про справжню причину виникнення таких - про що утворилися спайках. І саме тому через деякий час після проведення кесаревого розтину медики в обов'язковому порядку повинні ретельно обстежити кожну породіллю і постаратися виключити наявність свіжих спаечних процесів.

Яким чином лікують спайки, що утворилися після кесарева розтину?

Однозначно лікування спайок або рубців після кесаревого розтину буде прямо залежати від їх «ступеня тяжкості». Так допустимо якщо спайкові процеси були сильно запущені або допустимо, вони занадто яскраво виражені, то подібні явища можуть зажадати лікування новим хірургічним втручанням. Однак це може створювати досить своєрідний і неприємний замкнутий круг (утворюючи ланцюжок операція - далі спайки - далі знову операція (вже видалення спайок) - і утворення нових спайок). Як правило, занадто грубі спайки намагаються розсікати або за допомогою лазеротерапії (спеціальним лазером), або ж шляхом аквадіссекціі (коли сильний напір води повністю розсікає рубці). Так само з подібними проблемами борються за допомогою спеціального електроножа (а по-науковому це звучить як електрохірургія).